Кому, коли і як святкувати в країні, яку століттями намагались знищити, в тому числі і духовно, питання окреме. А от чергова заява хворого диктатора, що Україну “створив” Ленін, це поза сумнівом – діагноз.

Діагноз – страх. Він до сказу наляканий тим, що відбувається у нас попри помилки, проблеми і складнощі. Своїм нападом на нас в 2014 році цей “стратег” настільки прискорив наш розвиток, як нації, що я навіть вдячний йому за це. А його “колега” з Білорусі дуже чітко довів, що без активного спротиву, тобто без Груші, всі наші намагання відстояти право на демократію були б марні. І тому сьогодні питання “що дав Майдан” має єдину правильну відповідь – він дав чергову МОЖЛИВІСТЬ продовжити шлях до перемоги в Визвольних Змаганнях. Треті мають стати переможними!

А ще ми перестали брехати собі з приводу назв процесів, які останні 100 років відбувались в Україні і з Україною. Ми нарешті назвали радянську окупацію – окупацією, на рівні з німецькою, угорською, польською і румунською. Ми визнали, що збройний спротив неможливий без цивільного (громадського, духовного, культурного) і починаємо визначати дати, яких до тремтіння боїться нащадок російсько\радянської імперії. Мир після Перемоги! – це, як на мене, головне побажання на всі Свята в цьому і в наступному році. І на фронті, і в тилу!

Слава Україні!

Микола Бондар.