Сьогодні День Українського політв’язня! — день шани українців, для яких переконання і цінності стали дорожчими за фізичну свободу. За ними стежили, їх переслідували, звільняли з роботи, залякували, арештовували, катували, ув’язнювали у табори та психлікарні…

Ця дата була визначена у 1975 році за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який із мордовських таборів закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Саме трьома роками раніше, 12-14 січня 1972-го року, радянська влада провела так званий генеральний погром. Це були масові затримання та арешти українських дисидентів, які боролись за незалежність України, а своєю творчістю та діяльністю доводили, що ідеологія радянської людини — це міф. Тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець. Майже усі вони отримали по 7 років ув’язнення та 5 років заслання за «антирадянську агітацію і пропаганду».

Про це треба знати і пам’ятати

Напередодні Дня українського політв’язня в Хмельницькій обласній бібліотеці для юнацтва відбулася Національна онлайн-конференція, присвячена 50-річчю початку найбільшої репресивної акції після Другої світової війни «Блок», що спрямована проти українських дисидентів.

Учасниками конференції стали безпосередні учасники тих подій, дисиденти і їхні нащадки, дослідники українського національного спротиву, історики, представники громадських патріотичних організацій з багатьох куточків України, Сполучених Штатів Америки, Канади.

Відкриваючи двогодинний онлайн-діалог колишній політв’язень радянського режиму, дисидент, відомий публіцист, почесний громадянин міста Хмельницький Кузьма Матвіюк згадав про роки 50-річної давності та провів паралель з сьогоденням. Він підкреслив, що тоді радянській каральній машині не вдалося знищити Україну та українське, не вдасться ні сьогодні, ні завтра, ніколи!

…Ні сьогодні, ні завтра, ніколи

— Вони тоді хотіли своєю тоталітарною радянською машиною знищити, перемолоти, перетравити Україну. Ми боролися за свою землю, мову, культуру не одне століття, боролися у 70-ті, боремося нині й обов’язково переможемо ворога в російсько-українській війні, — сказав Кузьма Іванович.

Син єдиного радянського генерала-дисидента, правозахисника Петра Григоренка Андрій вийшов на онлайн-зв’язок із США. Він нагадав учасникам Національної конференції, що його батько виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 році за правозахисну діяльність був розжалуваний до рядового і позбавлений усіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах. 1977 року емігрував до США.

Надзвичайно цікавими і пізнавальними були виступи й інших учасників зі Львова, Київського «Музею шістдесятництва», з Дружківського «Музею спротиву українського Донбасу», Харкова, Одеси, Дніпра, Чернігова, Тернополя. Усі вони були об’єднані пам’яттю про звитягу, самопожертву в ім’я національної ідеї, національного спротиву, жертовної боротьби українських політв’язнів у боротьбі за ідею, визнання, ідентичність на шляху до омріяної незалежності України.

…Міцно стискаємо у руках бойову зброю

Начальник групи цивільно-військового співробітництва Хмельницької бригади Сил ТрО майор Андрій Карнатовський у своєму виступі подякував організаторам за яскравий пам’ятний захід на честь української культурної національно-патріотичної інтелігенції, яка завжди була рушійною силою національного відродження і спротиву. Зокрема він сказав: «Наш дім — наша фортеця. Бригада територіальної оборони Хмельниччини, її основні підрозділи — це надійний форпост, щит миру і безпеки в регіоні. Ми прекрасно розуміємо і знаємо ціну свободи і миру, тому міцно стискаємо у своїх руках бойову зброю!»

Зі свого боку молодший науковий співробітник Філії «Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» Національного військово-історичного музею України Олена Іванова підкреслила, що завжди, а сьогодні особливо важливо пам’ятати, знати, говорити та шанувати тих героїв, які ціною власного життя відроджували Україну та українське.

Крутянці — перший підрозділ ТрО

— Це основа, фундамент на якому росте і міцнішає наш український дух свободи, сили, незалежності та віри. Важливо пам’ятати і не забувати, що в усі роки поневолення України, зокрема суворого правління радянського тоталітарного режиму, українці боролися за Україну і борються нині. Сьогоднішня Національна конференція — один із перших заходів із цілого циклу 2022 року, який присвячений відновленню і становленню Сил Територіальної оборони в кожному регіоні України — це наш національний спротив. Бо перед тим, як дати людям зброю, їх необхідно до того підготувати. Ми повинні пам’ятати і знати свою історію визвольної боротьби. Ми пам’ятаємо про бій під Крутами. Крутянці — це перший підрозділ територіальної оборони, прототип військового формування ТрО — сучасного національного спротиву, де під командуванням кадрових офіцерів на захист України стали київські курсанти і козаки «Вільного козацтва», — наголосила пані Олена і додала, що Незалежна Україна сьогодні існує завдяки насінню, яке упродовж кількох століть сіяли яскраві, небайдужі, щирі, патріоти-борці за Україну.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:«Наша мета — масова готовність суспільства до збройної відсічі» — командувач Сил територіальної оборони ЗСУ Юрій Галушкін про першочергові завдання ТрО

Організаторами і співорганізаторами Національної онлайн-конференції виступили: Національний військово-історичний музей України, Музей шістдесятництва, Південно-східний відділ Українського інституту Національної пам’яті, Департамент освіти, науки молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації, Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Донецької обласної державної адміністрації, КЗ Львівської облради історико-краєзнавчий музей, ГО «ВО «Коло.медіа» ГС «Західноукраїнська спілка музеїв», Хмельницька бригада Сил Територіальної оборони.

Андрій Агєєв Кореспондент АрміяInform