«СРСР біля держкордону сконцентрував у 10 разів більше літаків, ніж було загалом у Німеччині та її союзників»
В грудні 1940 року Гітлер підписав план блискавичної війни з Радянським Союзом «Барбаросса», згідно з яким напад на СРСР мав відбутися 15 травня 1941-го, — говорить науковий співробітник Національного військово-історичного музею України Євгеній Шатілов. — Початок війни довелося відкласти аж на місяць і один тиждень з декількох причин. Одна з них була доволі несподіваною — військовий переворот в Югославії. Там при владі був прогерманський уряд, який приєднався до пакту країн Осі (Німеччини, Італії, Японії, Румунії, Фінляндії, Угорщини, Словаччини, Хорватії, Болгарії, Іраку). Але наприкінці вересня в Югославії військові повалили правлячий режим. Новий уряд орієнтувався на Великобританію.
Гітлер вирішив негайно відреагувати — в квітні вермахт розпочав Югославську операцію. Це вимагало перекидання значної кількості військ на Балкани. Тієї весни в регіоні відбулася ще одна недоречна для Гітлера подія: Греція за підтримки британських військ розбила і вигнала зі своєї території італійську армію. Німцям довелося негайно відправляти дивізії, щоб підтримати союзника.
Був ще один фактор, що змусив Німеччину відтермінувати початок війни з СРСР, — погода. В 1941 році весна видалася холодною і дощовою, літня погода настала пізно (власне, як і нинішнього року). На території СРСР було мало асфальтованих доріг, переважали грунтові. Їх розмило, тому швидке пересування великої кількості військ стало неможливим. Для блискавичних танкових клинів, на які робило ставку командування вермахту, бажано мати біль-менш сухий грунт. Через усі ці фактори радянсько-німецька війна почалася не 15 травня, а 22 червня.
