KOLO.MEDIA

медіа коло тебе :)

Визвольні Змагання Новини Про нас Треті Визвольні змагання

Україна понад усе!

Микола Бондар, один з засновників руху “Труханівська Січ”, розповідає про роботу над новим проектом в Донецькій області і про плани на майбутнє.

Що таке “Труханівська Січ”?

Січ – це добровільне волонтерське об’єднання, яке має кілька напрямків діяльності і працює по всій Україні з 2014 року. Труханівська – на честь фізичної дислокація, своєрідного ППД, на Трухановому острові в м. Київ, куди вийшла з Майдану 4 козацька сотня. І один з напрямків нашої діяльності ще з Майдану – це медійний, інформаційний, просвітницький. Ресурс спрямований в основному на роботу на фронті. Це фотофіксація подій, збір документальних матеріалів про злочини окупантів і свого роду літопис війни. Наші фотографії в 2014 році передавали в Європу як докази саме війни і окупації, а не “громадянського конфлікту”. З того часу ми не зупиняємося і трансформуємо наш досвід в нові ресурси.

Які саме?

На сьогодні головний проект – це спільна робота з Національним Військово-історичним музеєм України по створенню віртуального Пантеону Героїв Визвольних Змагань. Всіх змагань, і 20-го, і 21-го століть. Фізично він буде розміщений на території Меморіального комплексу “Пам’яті Героїв Крут”, і це буде свого рода система доступної інформації “тут і зараз” по всім загиблим на війнах, які Україна вела за свою Незалежність.

Тільки по загиблим?

Насправді не тільки. Ще три роки тому ми почали думати над системою “мапа ПоДій”, тобто системи, яка б містила перевірену інформацію (і це головна вимога!) і яку було б легко сприймати. Тоді ми планували, спільно з ГО “Родина Героїв Небесної Сотні”, що це буде додаток на смартфон і перший розділ мав відношення до подій на Майдані, так як навіть про них вже зібралося стільки міфів і брехні, що іноді стає смішно щось читати, чи когось слухати. А що говорити про події столітні давнини…. Тоді ми запросили до співпраці одну поважну інституцію, яка по своєї діяльності мала б зрадіти такої пропозиції, але на жаль, як з’ясувалось, у людей, які там працюють, зовсім інші плани. Розуміючи, що втрачаємо час, ми поділились планами з Національним військово-історичним музеєм України і отримали і фахову підтримку і повну співпрацю і нарешті почали реалізовувати проект “ПоДія” в частині “Пантеон Героїв”. І паралельно нас запросили взяти участь в конкурсе на фінансування проектів громадських об’єднань від Донецької ОДА. І ми зголосились і виграли першу за існування Січі офіційну суму на реалізацію ідеї)) Мабуть це сталось тому, що частина проекту вже була зроблена, і було повне розуміння, як він має працювати. Але все рівно нам цінно, що саме “бойова” область нас підтримала. Все це сьогодні відбувається в рамках проекту «Віртуальний тур «Боротьба за Незалежність. Історія спротиву Донбасу російській агресії. Пантеон Героїв Донеччини», за фінансовою підтримкою Донецької обласної державної адміністрації.

Коли проект буде готовий?

Перший етап ми плануємо презентувати 4 липня, на горі Карачун, на щорічному фестивалі “Донеччина зустрічає своїх захисників“. Другий етап, він же і фінальний, 29 серпня, в День пам’яті Захисників, які загинули за Незалежність України. Це частина ресурсу саме по Донецькій області, де будуть сторінки тих, хто народився в області і загинув в період з 2014 по 2020 рік. і QR коди, які з’єднають реальність з віртуальною інформацією. Ми активно співпрацюємо з Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Завдяки їм ми маємо можливість скоротити часові рамки пошуку інформації і місць, пов’язаних з загиблими, тому що в них це все є. Не по всім мілітарним структурам, на жаль, але ми сподіваємось, що і тут буде рух вперед.

Чи проект обмежиться тільки Донецькою областю?

Звісно ні. Тисячі українців віддали свої життя в Третіх Визвольних змаганнях. Але нам, учасникам цих Змагань, набагато легше воювати, бо ми все таки 30 років маємо хоч відносну, але Незалежність. Хоч я вважаю, що справжньою її потрібно рахувати саме з 2014 року, з перших вбитих на Грушевського. Саме тоді ми отримали реальне Хрещення. І неможливість це зрадити. А от як відчували себе мільйони тих, хто воював за Незалежність протягом 20-го століття, навіть складно уявити. Попри вбивства, брехню, зраду і відсутність розуміння, коли ж буде перемога, наші предки воювали. І це неймовірний спадок. Такий, від якого важко відмовитись, важко це зрадити. Тому ми хочемо і будемо відкривати через сучасні технології ту історію, яку пробували знищувати і яка, насправді, і є фундаментом нашої Перемоги. А вона буде. Бо тільки у нас гасло “Воля України – або смерть” перестало бути чимось абстрактним. А стало частиною життя.

Цей проект потребує значних ресурсів. Як матеріальних, так і інших. Як плануєте їх знаходити?

Побачимо))) Насправді ніхто не вірив, що буде оцей перший етап)) Нам багато зашкодила оця пандемія, але з іншого боку, стався прорив саме в віртуальних продуктах. Саме після першого року карантину до нас приєднався наш головний “хакер”, Антон Бережний, якій з Майдана фіксує події і людей. І ми розраховуємо, що нарешті хтось з тих, хто має опікуватись цим питанням, питанням пам’яті, зрозуміють, що окрім декларацій, потрібно діяти. Як це роблять Національний військово-історичний музей України, Донецька ОДА , Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та інші інституції. А ще, все це неможливо без реальної підтримки людей, яким це болить. В Донецькій області це Микола Ташлицький, наш побратим, це Володимир Рибалкін, Анатолій Водолазскій, і десятки, сотні людей, які співпрацюють і допомагають, і про яких ми обовязково розкажемо. Бо вони, і такі, як вони і є Україна. Справжня, сильна і Незалежна. Дякуємо всім і як говорять у нас на Січі, далі буде)))

Дякуємо і Вам, удачі, і чекаємо на презентацію ресурсу.

ЗАЛИШИТЬ ВІДПОВІДЬ

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.