У суботу, 25 лютого 2023 року, о 17:00, у Німеччині, місто Кельн, пройшов мітинг на підтримку припинення постачання зброї Україні та мирних переговорів з росіянами, організований koelner-friedensforum.org.

На площі Альтер Маркт зібрався різношерстний натовп, з плакатами, де були різноманітні контроверсійні заклики, спрямовані на виправдання дій російських солдатів в Україні. Водночас припинення постачання зброї виголошувалося, як дієвий спосіб зупинити війну так, ніби причиною війни є не напад росії на Україну, а щось інше.

На мітингу були присутніми представники під прапорами ЛГБТ, представники організації VVN-BdA – організація переслідуваних нацистським режимом. Серед інших також, виділялися прапорами партії Die Linke (німецька партія лівих), KPD (комуністична партія Німеччини), синій прапор з білим голубом, що ймовірно належить Інтернаціоналістичному альянсу, прапор комуністичної партії Радянського союзу, прапори SDAJ (організації Соціалістичної робітничої молоді). Також, на цьому мітингу був присутній, невідомо з якої причини, прапор Палестини – невизнаної азійської країни.
Мітинг відвідало близько тисячі осіб, він проходив німецькою мовою. З трибуни виголошувалося те, що путін та російські солдати не винні.

На відео з мітингу можна побачити, як саме він проходив, і що там відбувалося. Також, в кінці відео є переклад з коментарями щодо того, що було написано в агітаційних листівках, котрі масово роздавалися організаторами. Переглянути відео, за посиланням: https://youtu.be/Q6_fV9W-JU0

Що ж побачили відвідувачі мітингу? Ймовірно те, що зупинити війну – це припинити постачати зброю Україні та зробити українців беззахисними перед російським агресором, що у війні винні НАТО та США, а путін та його солдати не винні. Основне послання цього заходу в тому, що треба знову сісти й побалакати, забувши про те, що в Україні сотні, а може й тисячі українців просто зараз гинуть щодня. Мітингувальники хочуть перестати постачати Україні зброю та подивитися в очі путіну, ще раз. Ті, хто так думають, можуть віддати українцям свої країни, а самі приїхати жити під обстріли, поки ми домовляємося. Ми могли б тоді говорити спокійно, а не перейматися тим, що гинуть наші сім’ї, рідні та друзі. Якби не російські щоденні атаки на мирну інфраструктуру, геноцид українців та намагання захопити військовим шляхом цілі області України, ймовірно можна було б про щось говорити. Однак, час мирних перемовин безповоротно втрачено ще 24 лютого 2022 року, після вторгнення армії росіян в Україну.