Війна Росії проти України триває майже чотири роки. І хоча її завершення поки не видно, українці — як в Україні, так і за кордоном — тримаються. Не тому, що легко. А тому, що інших варіантів у
вільних людей немає.
Після російського вторгнення у лютому 2022 року життя мільйонів змінилося миттєво. Українська громада Нюрнберга — не виняток. Тут, за сотні кілометрів від лінії фронту, люди живуть у ритмі новин, повітряних тривог у реальному часі та відповідальності за тих, хто залишився вдома. Вікторія Левинська, яка понад двадцять років мешкає у Франконії, каже чесно: вона попри всю важкість, готова боротись та йти далі.
Коли кажуть, що багато хто з українців «втомилися від війни», то не думайте – це не та втома, котра змушує здатись!
Мама Вікторії весь цей час живе на заході України, рідні служать у ЗСУ. Коли Росія знову атакує ракетами або дронами, Вікторія стежить за кожним оновленням, поки не переконається, що рідні у
безпеці. А наступного дня зі ще більшою наснагою йде робити так, щоб всіма силами підтримати українців аж до перемоги.
«Ми навчилися триматися разом»: українці у Франконії
Ще до 2022 року Левинська багато років як допомагала Україні: організовувала збори, відправляла гуманітарні вантажі, координувала перевезення. Після початку повномасштабної війни ця робота стала щоденною практикою — майже другим життям.
Разом з організаціями «Ukrainer in Franken», «Bamberg:UA», «Menschlichkeit spenden» та Партнерським комітетом ХарківНюрнберг, українці Франконії відправляють на схід усе необхідне:
від медикаментів до фінансової підтримки. Ці спільноти працюють кропітко, чітко, структуровано та без ілюзій щодо того, з чим мають справу.
«За роки війни ми не стали слабшими. Ми навчилися діяти разом», — каже Левинська.
Як можна допомогти Україні
Левинська радить тим, хто хоче підтримати Україну, обирати прозорі, перевірені організації — ті, що працюють системно та звітують за кожне євро. Натомість випадковим зборам у соцмережах краще не довіряти.
Погрози в інтернеті
Попри відстань, війна не зникає з повсякденного життя активістів. На Вікторію та інших українців регулярно спрямовують координовані онлайн-атаки з проросійських акаунтів. Погрози, образи, залякування — все це реальність, до якої доводиться ставитися тверезо.
Але такі спроби тиску лише посилюють взаємну підтримку української громади. І водночас нагадують: російська пропаганда та мережа впливу працює не лише на передовій — вона намагається проникати всюди, де бачить українську активність.
«Нам не можна зупинятися»
Збір пожертв справді стає складнішим — інфляція та власні внутрішні німецькі негаразди, що накопичилися за роки безладного керівництва популістів, відчуваються дуже сильно. Проте байдужості до російської війни проти України Левинська майже не зустрічає.
«Жоден німець, з яким я говорила, не сказав, що йому однаково, що відбувається в Україні. Люди розуміють, що Росія веде війну не лише проти України — її мета набагато ширша», — каже вона.
Українці, що живуть у Німеччині готові йти уперед. Вони вірять у спроможність України та Європи перемогти росіян. Є наснага, є сили й рішучість. Стоїть Україна, стоять і ті, хто підтримує її в Нюрнберзі.
Разом ми сильніші!
Про видатну нюрнберзьку українку Вікторію Левинську пишуть німецькі ЗМІ.
