Центр досліджень воєнної історії ЗСУ
46 хв ·
Олекса Гасин готував офіцерів для української збройної боротьби
З початком Другої світової війни частина національно свідомих українців почала розробляти плани відновлення державності. Найбільш реалістичним їхнє втілення почало виглядати з початком війни між Німеччиною та СРСР.
В Організації українських націоналістів розуміли, що настане момент, коли необхідно буде здобувати волю України у збройній боротьбі. Для цього потрібні були вишколені військові кадри, зокрема, офіцери. Підготовкою таких займався військовий референт Проводу ОУН Олекса Гасин.
Він з юності брав активну участь у діяльності українських патріотичних товариств “Сокіл” та “Пласт” у його рідному селі Конюхів – нині Стрийський район на Львівщині. Навчався у Стрийській гімназії, де познайомився і потоваришував зі Степаном Бандерою. У старшому віці увійшов до Української військової організації та був серед перших членів ОУН.
Згодом почав ґрунтовно вивчати військову справу і закінчив польську школу підхорунжих з другим результатом на курсі – нечуваний успіх для українця. У 1937 році пройшов скорочений курс Баварської воєнної академії. Через переслідування членів ОУН на українських землях, які входили до складу Польщі, мусив жити в Австрії та Німеччині. Діяв під псевдо “Лицар”.
Провідник ОУН, полковник Євген Коновалець включив Олексу Гасина до складу військової референтури. Разом вони написали “Військовий підручник”. У 1939 році “Лицар” обійняв посаду військового референта Краківської екзекутиви ОУН(Б). Вона готувала збройне антирадянське повстання на західноукраїнських землях. Формувалася мережа підпільних проводів ОУН, збиралася зброя. Олекса Гасин склав план дій організації у разі повстання.
У квітні 1941 року він очолив військову референтуру Проводу ОУН. Тоді ж викладав на вищих старшинських (офіцерських) курсах ОУН, які діяли у Кракові. Планувалося, що випускники курсів стануть ядром війська майбутньої незалежної України.
Початок радянсько-німецької війни Олекса Гасин зустрів на посаді організаційно-мобілізаційного референта Головного військового штабу ОУН. Після проголошення 30 червня 1941 року у Львові членами ОУН Акту відновлення Української держави став заступником військового міністра в Українському державному правлінні, яке очолював Ярослав Стецько.
У 1942 році нацисти заарештували “Лицаря”, але оунівцям вдалося його звільнити з Дрогобицької в’язниці. У серпні 1943 року він підтримав ідею створення Української повстанської армії та боротьбу проти Німеччини і СРСР.
Олекса Гасин очолював Групу УПА-“Захід” та Головний військовий штаб УПА. Отримав звання полковника. Але з 1945 року на нього почала полювати вже радянська контррозвідка. Чекісти дізналися, що уродженка його рідного села, яка жила у Львові, переховувала дітей Гасина. Коли “Лицар” навідався до них, на нього чекала пастка. “Лицар” помітив це і почав відходити. Зрозумівши, що не втече, наклав на себе руки. Це сталося 75 років тому, 31 січня 1949 року.
Зараз на місці його загибелі – на розі теперішніх львівських вулиць Стефаника та Коперника – встановлений пам’ятний знак. А площа названа іменем Олекси Гасина. Нащадки не забули героїчну боротьбу “Лицаря” за незалежність України і його внесок у збройний спротив українських повстанців.
#ві_календар#ОУН#УПА#другасвітовавійна
