Українська повстанська армія (УПА) була військово-політичним формуванням, що діяло на території України в 1942-1960 роках. УПА боролася за незалежність України від радянської та німецької окупації, а також проти інших політичних сил, що претендували на українські землі. УПА була озброєним крилом Організації українських націоналістів (ОУН), яка очолювала український національно-визвольний рух.

Історія УПА починається з формування перших збройних відділів на Поліссі в 1942 році під керівництвом Тараса Боровця (Бульби), який назвав свою армію Поліською Січчю. Незабаром ОУН (б) створила свої власні загони УПА на Волині та Галичині, які поглинули частину сил Боровця. У 1943 році було проведено реорганізацію УПА, яка отримала єдине командування та структуру. Головнокомандуючим УПА був призначений Дмитро Клячківський (Клим Савур), а після його загибелі в 1944 році – Роман Шухевич (Тарас Чупринка).

УПА проводила партизанську війну проти радянських, німецьких та польських військ, а також спроби створити державний апарат на контрольованих нею територіях. УПА також здійснювала акції на підтримку українського населення, яке страждало від голоду, репресій та етнічного очищення. УПА мала свою ідеологію, символику, гасла та марш. УПА отримала широке визнання та популярність серед українців, але також зазнала критики за деякі свої дії, особливо за конфлікт з польською нацменшиною на Волині та Галичині.

УПА продовжувала свою боротьбу попри зменшення чисельності та ресурсів. У 1949 році було створено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР) як політичне представництво українського народу та верховне орган управління УПА. У 1950-1954 роках УПА зазнала великих втрат від масових операцій радянських органів безпеки, які застосовували зраду, інформаторство, тортури та масові розстріли. Останній бій УПА відбувся в 1956 році на Львівщині, де загинув Роман Шухевич. Однак деякі повстанці продовжували перебувати в підпіллі аж до 1960-х років.

Історія УПА була заборонена та спотворена радянською пропагандою, яка називала повстанців «бандерівцями», «фашистами» та «націоналістами». Українська діаспора в Західній Європі та Північній Америці зберегла пам’ять про УПА та популяризувала її західним державам. У незалежній Україні УПА отримала офіційне визнання та пошану як борцям за свободу України. У 2007 році президент Віктор Ющенко надав учасникам УПА статус учасників бойових дій. У 2015 році Верховна Рада прийняла закон про правовий статус та вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність України в XX столітті, до яких належать і учасники УПА.

Якщо ви хочете детальніше дізнатися про історію УПА, ви можете переглянути наступні ресурси:

• Українська повстанська армія — Вікіпедія – це загальний огляд історії, структури, ідеології та діяльності УПА з посиланнями на джерела та літературу.
• Українська повстанська армія. Історія виникнення – це матеріал Служби зовнішньої розвідки України, який базується на архівних документах про початок формування УПА.
• УПА: коротко про головне – це стаття Радіо Свобода, яка містить основну інформацію про УПА та її значення для української історії.
• УПА. Слiд в iсторiї – це блог ТСН, який аналiзує роль УПА в українському нацiонально-визвольному русi ХХ столiття.
• Історiя УПА – роки протистояння заради незалежностi України – це вiде

Ніл Хасевич – головний художник УПА. Його малюнки потрапили в ООН (radiosvoboda.org)