Протести проти виступів Анни Нетребко спалахнули у 2022 році після того, як у публічному просторі з’явилися факти її тривалого сприяння просуванню путінського режиму. Як і в інших країнах, де досі намагається виступати ця російська співачка з австрійським громадянством, у Німеччині демонстрації мали значний суспільний резонанс. Хоча не кожен протест завершувався скасуванням концерту, тиск громадськості був відчутним.

Зовні може здатися, що ці дії не завдали серйозної шкоди кар’єрі Нетребко. Проте, якщо уважно придивитися, стає очевидним: чим сильніша просвітницька активність української діаспори та солідарних активістів, тим стрімкіше падає затребуваність співачки, яка роками публічно демонструвала лояльність до режиму, що розв’язав криваву війну.

Нагадаємо, що на нашій платформі вже опубліковано розгорнутий матеріал, у якому докладно викладено про зв’язки Нетребко з рашистськими колами та її участь у легітимації кремлівської агресії та пропаганди через культуру. Деталі читайте тут: https://kolo.media/wp-admin/post.php?post=1304&action=edit

Діяльність Нетребко у 2022 – 2024 роках була достатньо активною:

Так, з 2022 по 2024 роки Анна Нетребко виступала на численних сценах по всьому світу. Її гастрольна діяльність охоплювала Європу, Північну Америку та інші регіони. Ось деякі з її виступів у цей період:

7 липня 2022	Верона, Італія	Арена ді Верона	Верді «Nabucco» (роль Абігайль)
25 вересня 2022	Будапешт, Угорщина	Угорська державна опера	«Романтичний концерт арій та пісень»
1 жовтня 2022	Тель-Авів, Ізраїль	Центр культури м. Тель-Авів (Heichal HaTarbut)	Концерт (вокальні дуети з Ю. Ейвазовим)
21 листопада 2022	Буенос- Айрес, Аргентина	Teatro Colón	Вокальний концерт (з Ю. Ейвазовим)
4 жовтня 2024	Берлін, Німеччина	Державна опера Берліна	Верді «Nabucco» (роль Абігайль)
22 грудня 2024	Мілан, Італія	Ла Скала	Верді «La forza del destino» (роль Леонора)

Якщо простежити динаміку сценічної активності Анни Нетребко, можна чітко побачити: світова громадськість дедалі менше готова толерувати митців, пов’язаних із путінським режимом. Що ширше стає відома інформація про дії та публічні прояви лояльності артистки до дій російського агресора, то відчутніше це впливає на ставлення глядачів і слухачів до її постаті — і, відповідно, на її репутацію. Однак, не можна допускати, щоб публічні особи такого класу робили широкі жести на підтримку злочинам (нехай навіть й в недалекому минулому), а потім на словах від них віднекувались й це минало без наслідків. Як не може злочинець казати, що те, що він вбивав та ґвалтував залишається в минулому, а зараз він просто стримано просить вибачення, трохи жалкує й ніяк не виправить ситуацію, не буде покараний та взагалі мало до того всього має відношення.

Це фото було зроблено 7 грудня 2014 року в Санкт-Петербурзі, Росія, під час пресконференції, на якій російсько-австрійська оперна співачка Анна Нетребко передала чек на 1 мільйон рублів для підтримки Донецького оперного театру, що знаходиться на території, контрольованій проросійськими сепаратистами. На заході також був присутній Олег Царьов, один із лідерів самопроголошеної “Новоросії”. Під час церемонії Нетребко сфотографувалася з Царьовим, тримаючи прапор “Новоросії”, що викликало широкий резонанс та критику в міжнародній спільноті. The Guardian Нетребко пізніше заявила, що просто не впізнала прапор і, як й всі росіяни, не мала наміру робити політичну заяву. Вона підкреслила, що її метою була всього лише підтримка мистецтва та артистів (на всього лише окупованій на той момент Росією українській території) у складний час. Reuters

Цей інцидент став предметом значної критики, особливо з боку Австрії, де Нетребко має громадянство. Австрійське міністерство закордонних справ назвало її дії “вкрай проблематичними”, враховуючи складну ситуацію в Україні.

Сприйняття “великої російської культури”, яку роками подавали як позаполітичну й естетично піднесену, дедалі частіше піддається переосмисленню. Підтримка рашизму й кривавого режиму перетворюється на репутаційний баласт, який заважає їхнім амбасадорам зберігати бездоганний імідж.

Розгляньмо цей процес у хронологічному розрізі — щоб наочно побачити, як саме публічне усвідомлення фактів впливає на зниження впливу одіозних постатей і руйнує міф про аполітичність культури з кривавим корінням.

Рік 2022: Зменшення сценічної активності через політичний тиск

У 2022 році Анна Нетребко зіткнулася з численними скасуваннями виступів через її зв’язки з російським урядом. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона опинилася під серйозним тиском міжнародної спільноти. Зокрема, її виключили з афіш Метрополітен-опери в Нью-Йорку через відмову публічно засудити президента Росії Володимира Путіна (Axios).

У березні 2022 року Нетребко оголосила про тимчасове припинення концертної діяльності. Проте вже у квітні вона повернулася на сцену, замінивши Марію Агресту в опері Манон Леско в Монте-Карло. Улітку виступила в постановках Аїда та Турандот на Арена ді Верона, а у вересні відкрила сезон Віденської державної опери в ролі Мімі в Богемі (Wikipedia).

Протести проти виступів Анни Нетребко та їхній вплив у 2022 році

Перші хвилі протестів — у Відні, Гамбурзі, Мюнхені, Варшаві, Празі — були реакцією на загальне обурення постійними твердженнями збоку росіян про те, що “культура поза політикою” й одночасним гібридним використанням митцями російської етнічної приналежності усіх можливих культурних платформ на “заході”, для підміни реальності на потрібну росії вигадку. На тлі того, що багато митців та зірок світової сцени моментально відкрито підтримали Україну й засудили Росію як державу-терориста, позиція Анни Нетребко виявилась різко контрастною — вперте мовчання, що межувало з підтримкою кремлівського курсу.

Це викликало хвилю громадського обурення. Посилився суспільний тиск, активізувалося систематичне нагадування про неприйнятність повернення артистки на провідні сцени світу. Європою прокотилися емоційні, хоча здебільшого спонтанні акції — з українськими прапорами, транспарантами та скандуванням. Події отримували переважно локальне висвітлення, іноді за участі незалежних активістів або української діаспори у соцмережах. Водночас деякі європейські ЗМІ (зокрема Berliner Zeitung, ORF, rbb) вже тоді почали приділяти цій темі більше уваги.

Попри відсутність єдиної координації, навіть така децентралізована активність у 2022 році призвела до помітних наслідків: низка театрів скасувала виступи Нетребко, серед них — Метрополітен-опера та Мюнхенська опера.

Заява Нетребко: запізніла реакція та невдалі спроби дистанціювання

Реакцією самої Нетребко стала спроба дистанціюватися від російської влади та представити себе як “жертву обставин”. У своїй публічній заяві від 30 березня 2022 року вона заявила, що не є членом жодної політичної партії, не має особистих зв’язків із російськими лідерами, шкодує, якщо її дії могли бути “неправильно витлумачені”, та підкреслила, що зустрічалася з Путіним лише під час вручення державних нагород або на офіційних подіях, як-от відкриття Олімпійських ігор. Вона додала, що не отримувала фінансової підтримки від уряду РФ, є податковим резидентом Австрії та завершила заяву словами:

“Я люблю свою батьківщину Росію і прагну лише миру та єдності через своє мистецтво.”
(PR Newswire, Il Tempo, The Insider, Wikipedia)

Попри широкий міжнародний розголос (зокрема у The New Yorker), ця заява не змінила ставлення західної культурної спільноти — виступи Нетребко й далі скасовували. Водночас у самій Росії її коментарі викликали хвилю критики: деякі інституції, включаючи Новосибірський театр опери та балету, скасували її концерти, звинувативши в “зраді батьківщини” (The Violin Channel).

Публічна оцінка: “Відмовчування” замість позиції

Хоча Нетребко продовжила виступати в окремих оперних театрах, її спроби “відкараскатися” від звинувачень у підтримці війни не переконали ані глядачів, ані критиків. Цей декоративний публічний вихід отримав іронічну назву — “Відмовчування”, як вияв глибокої нещирості та ухилення від відповідальності.

У підсумку 2022 рік став переломним моментом для кар’єри Нетребко: попри збереження окремих виступів, її публічний авторитет та репутаційні позиції зазнали суттєвого удару.

Гастрольна активність Нетребко у 2023 році

У 2023 році Анна Нетребко продовжувала виступати на провідних оперних сценах світу. Серед ключових подій:

• Театр Колон, Буенос-Айрес — виконання партії Леонори в опері Верді Il Trovatore (липень).
• Віденський Концертхаус — концерт разом із Юсіфом Ейвазовим (вересень).
• Планований концерт у Празі — мав відбутися в жовтні, але був скасований з політичних міркувань.

Загалом її гастрольна діяльність залишалась обмеженою, зосередженою переважно в Європі та Південній Америці. Частково це було зумовлено її запізнілою та формальною заявою про “засудження” війни, яка не змогла переконати широку публіку у щирості її позиції.

Протести проти Нетребко у 2023 році: нові країни, обмежений ефект

На тлі продовження російської агресії проти України, регулярних кампаній дезінформації та посилення ролі “культурного фронту” з боку РФ, протести проти виступів Нетребко лише посилилися й розширили географію.

У 2023 році відбулося щонайменше сім протестних акцій, зокрема в:

• Празі (лютий)
• Бремені (березень)
• Парижі (жовтень)
• Відні (листопад)

Мітинги проходили в Чехії, Німеччині, Франції, Австрії, а також у США — здебільшого зусиллями української діаспори. Попри розширення географії, характер акцій залишався спорадичним і фрагментарним. Часто їм бракувало належної координації та медійного висвітлення: інформація про події здебільшого з’являлася у Facebook або в українських медіа, не отримуючи широкого міжнародного розголосу.

Вплив протестів: менша реакція — вища толерантність?

У 2023 році вплив акцій протесту на гастрольну діяльність Нетребко виявився обмеженим:

• Театри майже не реагували — афіші залишалися без змін, скасувань було небагато.
• Концерти відбувалися за графіком, попри тиск громадськості.
• Дотичні до Нетребко артисти уникають публічних заяв на цю тему.

Таким чином, хоча протести тривали й навіть розширювалися географічно, їхній реальний вплив на кар’єру Анни Нетребко у 2023 році був незначним. Західні культурні інституції поступово демонстрували вищий рівень толерантності або байдужості до її минулих зв’язків із кремлівським режимом.

Гастрольна активність та протести у 2024 році

У 2024 році протести проти участі Анни Нетребко в оперному житті світу стали вже традиційним елементом її гастрольної діяльності. Впродовж року відбулося близько десяти масштабних акцій протесту у ключових культурних центрах:

• Берлін
• Відень
• Мілан
• Прага
• Барселона
• Париж
• Нью-Йорк

Координація та організованість: новий рівень активізму

Порівняно з попередніми роками, 2024-й позначився помітним зростанням координації між активістськими спільнотами. До акцій дедалі частіше долучалися громадські ініціативи та об’єднання, зокрема:

• Vitsche
• Razom
• Save Ukraine

Завдяки активній міжкраїнній взаємодії, мітинги стали масштабнішими, помітнішими та значно краще висвітленими у медіа. Зокрема, увагу до протестів привернули такі авторитетні джерела, як Die Welt та офіційна реакція Метрополітен-опера в Нью-Йорку.

Концертні втрати: вплив протестів

Хоча більшість концертів Нетребко відбувались за планом, деякі виступи були скасовані, зокрема:

• Гамбург
• Люцерн

Усе більше європейських артистів і політиків публічно дистанціюються від Анни Нетребко, уникаючи будь-яких асоціацій із її діяльністю або навіть згадування її імені у спільних проєктах.

Натомість реакція самих оперних інституцій часто залишається стриманою або пасивною. З боку роботодавців лунають переважно формальні заяви, спроби «відмежуватися» від резонансної теми чи — найчастіше — ігнорування запитів активістів.

Протести як інструмент суспільного сигналу

У 2024 році демонстрації проти Анни Нетребко стали символічним виявом спротиву — знаком, що громадськість не дозволить забути ані про її зв’язки з російською владою, ані про підтримку нею дій та наративів, пов’язаних із агресією проти України, попри єдине формальне вибачення у 2022 році, бодай й добряче розпіарене.

Акції протесту мають важливу просвітницьку функцію — вони формують більш глибоке розуміння того, чим насправді є сучасна російська культура, як вона використовується у гібридній війні, й яку роль у цьому відіграють її всесвітньовідомі “зіркові представники”.

Попри те, що прибічники Нетребко продовжують її захищати, намагаючись представити її як «невинну жертву обставин», громадськість дедалі менше довіряє таким заявам. Приклади інших російських діячів чітко показують: за публічним мовчанням чи “нейтральністю” часто стоїть прихована, тривала, системна співпраця з кремлівським режимом. І цю правду не можна затулити декоративними заявами.

Результат: тиск посилюється — мовчання більше не працює

Незважаючи на те, що прихильники співачки залишаються активними у 2024 році, публічний тиск, посилений діями активістів та міжнародної преси, стає надто гучним, щоб його можна було ігнорувати.
Опір розростанню культурного впливу Росії через постать Нетребко перетворюється на інструмент формування нової, критичної оптики щодо митців, пов’язаних із авторитарними режимами.

На сторінці організації йдеться про таке (перекл. з німецької): “Разом з Fellas4Europe e.V. привезли Barwinka – українську швидку допомогу, в яку під час рятувальної операції поцілили російські війська. Вона показує, що насправді стоїть за так званою “російською культурною політикою”. Barwinka буде стояти перед Staatsoper Unter den Linden впродовж усіх концертних днів виступу Анни Нетребко – 18-го, 22-го, 25-го і 28-го. Барвінка залишиться на площі, як мовчазний свідок того, наскільки небезпечно надавати сцену російським пропагандистам. Всі мають бачити: війна реальна, а злочини не можна ігнорувати”.

Виступи Анни Нетребко у 2025 році

Незважаючи на критику та протести, Анна Нетребко має заплановані виступи у 2025 році в таких містах:

• Берлін, Deutsche Oper
  – «Il trovatore» — 15, 18, 21 травня 2025
  – «Un ballo in maschera» — грудень 2025 (анонсовано)
• Відень, Staatsoper
  – «Пікова дама» — 7, 10, 14 червня 2025
• Лондон, Royal Opera House
  – «Тоска» — 10, 13, 16 вересня 2025
  – Сольний концерт — 26 червня 2025
• Цюрих, Opernhaus Zürich
  – «La forza del destino» — 2, 5, 9 листопада 2025
• Мадрид, Teatro Real
  – «Turandot» — 3, 6, 9 жовтня 2025
• Париж, Opéra Bastille
  – «Un ballo in maschera» — січень–лютий 2026 (анонсовано, продажі відкрито)

Водночас Нетребко більше не виступає у містах, де громадські протести та політичний тиск виявилися найефективнішими, зокрема:

• Гамбург — концерт було скасовано ще у 2024 році після протестів;
• Люцерн — концерт не відбувся через опір громадськості;
• Прага — анонсовані виступи не реалізовані з 2023 року.

Попри те, що з 2022 року Нетребко не зробила жодної нової публічної заяви на підтримку України чи засудження дій РФ, її прихильники продовжують заперечувати очевидне. Але мовчання перед обличчям агресії — це вже політичний жест. У 2025 році все менше інституцій готові заплющувати очі на це.

На початок 2025 року боротьба проти брехні на найвищих культурних сходинах не вщухне

У 2025 році Анна Нетребко продовжує активно виступати на провідних оперних сценах світу, попри постійні протести та суспільний тиск, спричинені її зв’язками з російським режимом.

Протести проти її виступів стали більш організованими та системними, зокрема в Берліні, Ганновері, Відні, Парижі та Мадриді. Активісти публікують відкриті звернення до театрів, створюють англомовні пресрелізи та співпрацюють із медіа для донесення своєї позиції. Деякі театри, як-от у Гамбурзі та Люцерні, скасували її виступи під тиском громадськості.

Проте більшість оперних інституцій продовжують співпрацю з Нетребко, посилаючись на її художню майстерність. Це викликає подальші дискусії про моральну відповідальність культурних установ у контексті війни та агресії.

Таким чином, ситуація навколо Анни Нетребко залишається напруженою, з постійним протистоянням між її прихильниками та тими, хто вважає її символом неприйнятної толерантності до агресивної політики Росії та прикладом гібридної поведінки, коли розмитими одноразовими гаслами стає можливим постійно прикривати кричущі огидні факти.

Поки деякі театри демонструють відсутність реакції, все більше людей в усьому світі виходять на протести

2025 рік — це рік, коли протестна хвиля українців, що виходять висловитись проти Анни Нетребко перетворилася на вагомий репутаційний чинник, який більше неможливо ігнорувати. Формально вона ще гастролює, але її сцени скорочуються, фестивалі шукають альтернативи, а кожна її поява супроводжується публічною репутаційною кризою. І це — результат щоденної, наполегливої праці активістів, громад і небайдужих митців.

Наступним логічним кроком має стати утвердження українських виконавиць на звільненому місці світової сцени, яке досі утримували фігури з сумнівною репутацією.

Чи варто продовжувати мітинги в Німеччині?

Так, однозначно. Але з урахуванням кількох важливих аспектів, які допоможуть зберегти ефективність таких заходів та розширити підтримку серед європейської публіки. Мітинги мають трансформуватися в послідовні, добре сплановані мирні акції, що відповідають європейським нормам протесту. Це важливо для збереження довіри серед німецьких громадян та недопущення дискредитації української позиції. Успішні акції — це ті, які висвітлюють у ЗМІ. Варто заздалегідь:

• запрошувати журналістів;
• створювати пресрелізи англійською, німецькою або мовою відповідної країни;
• формувати чіткі меседжі щодо того, чому присутність Нетребко на сцені — неприйнятна.

Слід активно використовувати відкриті звернення до адміністрацій театрів, міністерств культури, парламентарів. Це позбавляє культурні інституції можливості виправдовуватись фразами на кшталт «ми не знали» або «нас не попередили». Документовані звернення — це юридична і репутаційна відповідальність для тих, хто запрошує артистку з токсичною біографією.

На чому варто робити наголос, щоб її припинили запрошувати?

1. Чітке і публічне висвітлення контексту її дій: Фото з одним із засновників «Новоросії» Олегом Царьовим, не має нічого спільного з підтримкою «жертв війни» — це був прямий акт підтримки сепаратизму. Її фінансова допомога для окупованого Донбасу в 2014 році — це не гуманітарний жест, а схвалення злочинної анексії Криму і початку гібридної агресії РФ.
2. Викриття подвійних стандартів:
   Якщо митці, пов’язані з репресивними режимами (Гергієв, Мацуєв, Курентзіс, Березовський), вже під санкціями чи бойкотом, то чому Нетребко отримує індульгенцію? Її випадок не винятковий — навпаки, він типовий, і має стати прикладом того, кого не можна толерувати на світовій сцені.
3. Постійне нагадування про мовчазну підтримку злочинного режиму:
   Її позиція — це не «нейтралітет», а пасивна співучасть у пропаганді, яка з 2014 року транслюється через її імідж і публічну поведінку.

Гідна альтернатива: кого пропонувати натомість?

Коли лунає заклик «не запрошуйте Нетребко», важливо одночасно показувати, кого саме варто запросити замість неї. Це додає конструктивності кампанії і відкриває двері, в тому числі, серед інших, й для українських талантів.

🎤 Кандидатки світового рівня:

🔹 Людмила Монастирська (Україна)

• Драматичне сопрано виняткової сили.
• Заміняла Нетребко у «Турандот» у Метрополітен-опера в 2022 році.
• Має бездоганну громадянську позицію.

🔹 Марина Ребека (Латвія)

• Спеціалізується на Верді (особливо «Трубадур», «Макбет», «Набукко»).
• Регулярно виступає в Зальцбурзі, Відні, Мюнхені, Парижі.

🔹 Ольга Безсмертна (Україна–Австрія)

• Сопрано, що активно гастролює по Європі.
• Сильна у ліричних і драматичних партіях.

Анна Нетребко як симптом: чому не можна зупинятись?

Нетребко стала символом подвійних стандартів у світовій культурній політиці. Вона зберегла кар’єру завдяки розмитим формулюванням, мовчанню, юридичним відмовкам і впливовим зв’язкам у Європі — на відміну від інших російських митців, яких бойкотували рішучіше.

Саме тому мітинги та акції протесту мають продовжуватись у всьому світі — не як жест емоції, а як стратегія інформування суспільств, ЗМІ та політичних еліт.

Потрібно:

• викривати справжню суть позиції Нетребко, щоб не давати приводу тим, хто захоче слідувати її прикладу;
• акцентувати на її історичній підтримці російської агресії, щоб вибити гібридну двояку позицію з прийнятних й дозволених у публічному дискурсі;
• вказувати на неприйнятність замовчування злочинів РФ, щоб публічна платформа адвокатів російської культурної, в тому числі, агресії дедалі звужувалась;
• демонструвати, що в культурі немає місця для облич терору та лицемірства, щоб викривлене та антиетичне культурне поле не ставало основою й трампліном для нових злочинів будь-якого типу та калібру.

І разом із цим нам, українцям, важливо просувати талановитих митців без тіні російської пропаганди, зокрема з України, країн Східної Європи та інших країн.