31 липня 1919 року Армія УНР здобула перемогу над більшовиками в бою за станцію Вапнярка.

У другій половині липня 1919 року Армія Української Народної Республіки отримала суттєве поповнення після переходу Галицькою армією р. Збруч на територію Наддніпрянщини. Майже одразу після об’єднання обох військ розпочався український наступ на більшовицькі позиції. Проте ворог зумів перекинути на Поділля серйозні сили. Наприкінці липня точилися важкі бої між українськими і більшовицькими силами за станцію Вапнярка (нині – Вінницької області). З боку Армії УНР діяла 3-я Окрема стрілецька дивізія під командуванням полковника Олександра Удовиченка. З боку Червоної армії – 45-а радянська дивізія. 22 липня козаки 3-ї стрілецької дивізії визволили Томашпіль, Комаргород і Вапнярку. Проте більшовикам вдалося відбити Вапнярку, після чого червоноармійці спробували вдарити по тилах українських сил, що в цей час наступали в напрямку Києва. Але стрільцям полковника Удовиченка вдалося вистояти, перейти в контрнаступ і відкинути ворога далеко на південь. 31 серпня 1919 року Армія УНР завдала більшовикам вирішальної поразки і визволила станцію Вапнярка.

За витривалість і мужність в боях під Вапняркою 3-я дивізія полковника Удовиченка здобула почесну назву «Залізна». З метою відновлення історичних традицій національного війська, Указом Президента України від 24 серпня 2022 року № 606 почесне найменування «Залізна» надано 3-й окремій танковій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України – подібно до 3-ї дивізії Армії УНР, 3-я танкова бригада заслужила своє найменування за героїчне протистояння росіянам і участь у визволенні українських територій від ворога.

Ілюстрація – Бій за станцію Вапнярка в липні 1919 року. Атака української кавалерії. Картина Андрія Серебрякова

#ві_календар#УНР#Вапнярка#3отбр